Долаємо агресію разом 

   1) По-перше поясніть дитині, що кожна людина має право на прояв своїх почуттів та емоцій, головне– навчитися керувати ними, а не бездумно й безконтрольно піддаватися їхньому впливу.

 

  2) Важливо вчитися самим і навчити дітей не заганяти емоційне напруження всередину, а виражати його адекватними, неруйнівними способами. Наприклад використовувати, «Мішечок для криків», «Намалюй свою злість», «Салют» (рвати папір), «Бокс» (биття боксерської груші, подушки і т. д.).

 

   3) Допомагайте сину чи доньці опановувати навички безконфліктної поведінки: аргументовано відстоювати свою думку, виражати свої емоції прийнятними словами, інтонацією, діями. Якщо в сім’ї не вдаються до методів «фізичного виховання», всебічно обговорюють гострі ситуації й шукають компроміси, то дитина засвоює такий стиль поведінки як позитивну життєву настанову.

 

  4) Якщо в малюка з’являються ознаки агресивної поведінки, слід насамперед проаналізувати, чи не є вони проявами хвороби.

 

  5) Якщо дитина вступила в бійку, захищаючи від зазіхань інших малят свої іграшки, необхідно пояснити, що діти зовсім не бажали їй нічого поганого. Їм просто хотілося побавитися разом з таким вихованим хлопчиком (дівчинкою), у якого (ї) є чудові іграшки.

 

  6) Якщо дитина говорить, що хтось її скривдив і довелося дати відсіч, не треба сварити її. Якщо «фізичні» заходи протидії були виправданими, необхідно визнати це. Малюкові слід пояснити, що бажано не битися, а шукати інші способи. Але вимагати бути зовсім пасивним не можна.

​

   7) Якомога частіше ставте дітям запитання: «Чого тобі хочеться? А як краще це зробити? Чому?

 

  8) Для дитини немає значення, яким способом привернути увагу дорослих – негативним чи позитивним. Тому треба намагатися якомога частіше надавати взаємодії з дитиною позитивного відтінку.

 

  9) З агресивними дітьми доцільно використовувати арттерапію, роботу з піском, глиною, малювання, аплікацію, ориґамі, ігри з мильними бульбашками.

 

   10) Загалом, слід пам’ятати найважливіше правило: «Усе виховання тримається на одному слові – люби!». Дітей треба просто любити…

​​