Попередження насильства у сім’ї

​

Насильство – це дії, що чинить одна (або декілька) особа (осіб), які характеризуються такими ознаками:

- здійснюються свідомо і спрямовані на досягнення певної мети, завдають шкоди (фізичної, моральної, матеріальної тощо) іншій особі;

- порушують права і свободи людини;

- той, хто здійснює насилля, має значні переваги (адміністративні, фізичні, психологічні тощо), що робить неможливим ефективний захист жертви насилля.

​

Психологічне насильство:

- образливі жести або дії;

- прояв грубощів стосовно рідних;

- груба критика вчинків, думок, почуттів;

- недостатнє забезпечення дитині необхідної підтримки, уваги, прихильності.

​

Вербальне або словесне насильство: здійснюється, коли докоряють за кожний вчинок, критикують особистість або принижують грубою лайкою. Емоційне насильство може здійснюватись без слів – за допомогою міміки, поз, поглядів.

​

Фізичне насильство: будь-яка насильницька поведінка, яка може проявлятись у вигляді ляпасів, штовхань, ударів, подряпин, кидання предметів у жертву.

​

Шляхи запобігання насильства

Коли дитина поводиться агресивно:

- з'ясуйте причину агресії;

- навчайте дитину висловлювати свої почуття і потреби відкрито.

 

Традиційно ми привчаємо дітей стримувати свій гнів та агресивність. І коли ці почуття виникають, дитина навчається їх ховати, відчуваючи сором, провину;

- пам'ятайте, що ваші дії для дитини – основний взірець для наслідування.

 

Коли дитина стала свідком проявів насильства в сім'ї:

- допоможіть дитині поділитися своїми почуттями з кимсь із дорослих, сприяйте тому, аби вона не замикалась у собі;

- обговоріть ситуацію, її причини, можливі наслідки;

- допоможіть їй зрозуміти, що в тому, що батьки сваряться, немає її вини;

- якщо не впораєтесь самі – звертайтесь до психолога.